Архів категорії: Вірші

* * *

Примарний цей світ Все далі від мене йде, Розмальована суєта, Така чужа відтепер, Затихає – слухаю я Глибини душі-дрімоти: У ній я буду шукать Співзвучности з небом і сном.

Опубліковано в категорії: Вірші | Залишити коментар

Апокаліпсис

Господи Боже, Чи ти там спиш собі? Чи ти накурений? Чи злий біс замкнув тебе у в’язницю? Чи все ще чекаєш на Апокаліпсис, Щоб вже прийти і судить, прийти і судить? І стерти пам’ять бідахам праведним – Инакше рани їм … Продовження

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до Апокаліпсис

* * *

Скидай минуле, як старі мешти, Кінець року близько. Завернула осінь на гостини, Але скоро піде. Забере з собою сумні думи, Прозорість залишить. І нічого ти не вдієш, Нікуди не зникнеш. Просто сни заколисаєш І нове нашепчеш.

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до * * *

* * *

Перенестися на иншу планету – Планету золотої осени, Щоб там писати і бути щасливим, І принести звідти квітку надії – Ось моя доля. І ввійти у весну разом із людьми, І мріяти про неосяжне, Міряючи неосяжне ногами, Роблячи його іще … Продовження

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до * * *

Трудний час

Фух! Ми пережили цей трудний час. Двадцять п’ять років був трудний час. Боже мій, Боже! Як криця душа Зробилася.

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до Трудний час

Не лети: Ти вже тут – Ти вже там, Де повинен бути.

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до

* * *

Спека, спека. Гарячий вітер на вулицях. Мій голос тоне у хвилях повітря, що звуки несуть Про все й ні про що. Кудись поспішають люди, А деякі просто сидять та п’ють і їдять, І нічого не відбувається в місті, За винятком … Продовження

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до * * *

Тіні минулого

Штурханина у супермаркеті. Як писав комуністичний бард, ‘пряников всегда не хватает на всех’. Виссані люди, наче примари, блукають світом, Не розуміють, Не знають Сонце і вітер, Забули вже. Минуле – непам’ять. Минуле – ніщо. Провалитися у минуле означає зникнути, Стати … Продовження

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до Тіні минулого

* * *

Дивлюся в очі воякам і бачу там полонену дитину.

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до * * *

Час

Христос і Будда кожен рік На мене ждуть біля воріт. – Ну що? – питають. – Як там світ? Чого такий сумний на вид? – О, я не звичний сумувать, Та хочу із собою взять Людей до світла і тепла; … Продовження

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до Час

Бумеранґ

Бумеранґ – твоя сила Повернулась тобі. Мов божевільний, ти розкидав її В усі боки. І от впав. Далі підвівся І тяжко пішов по дорозі, Що раніше нею так легко стрибав. ‘Чи дійду?’ – миготіло в думках. Зате квітам ти посилав … Продовження

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до Бумеранґ

* * *

Ти вхопився за землю? Не хапайся, брате – Дай їй пити і їсти, дай ночувати, Стань небозводом над нею ясним, Усе проміжне то є дим, дим. Ти вже не дитина. Спинайся на ноги. Тебе чекають вірші і дороги, Біль, сутичка … Продовження

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до * * *

* * *

Поетична ретроспекція, Перевірка послідків, Дріб’язкове перебирання днів, Збурення долі, Кретинізм – У спадок від зійшлих віків. Як нудно жити! Чи це наша вроджена благість Заважає нам висловить тайну – Таку що аж пальці знати, Дуже просту, Видиму, Нашу?

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до * * *

* * *

Світ, як кіт, Перекрутившись, падає на всі чотири лапи І знову живе. Рано-вранці встаєш – Комариний писк, Земля по доріжці своїй біжить, Зірки приходять і світять надійно, А дощ – Колискової нам співа. Я іду, Насвистую з пташкою разом. Хвилі … Продовження

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до * * *

* * *

Сакральна сила речей Після закінчення всіх історій, Новонароджена сила, Де немає місця смерті, Співає, любить, живе.

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до * * *

Море

Містика, Вільна містика моря, Зроби собі із нічого землю.

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до Море

* * *

Безпристрасним бути До мови своєї, Страху не чути, На чатах душею, Але мирно та ніжно До всього по світах – От поетова доля. Тож хай буде так.

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до * * *

У вежі

У з слонової кістки вежі Киньте неробство безмежне!

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до У вежі

Сам-один

Кидай зброю! Надто гаряче. Зброя неповоротка. Серце поглине нестачу і біль, Серце ворога поглине. Ти один, як і був, Сам-один. І з тобою сонце І осяйна трава.

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до Сам-один

* * *

Вітер, що віє завжди, Веде мене далі, ще і ще У загадкові сади, У загадкові селища. Там люди мовчать, мовчать, І їхні пісні не звучать. Та вони промовляють мною – Загадковою глибиною.

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до * * *

Рятувальник

Спасай землю, спасай! Спасай людей, дорогенький мій! Я прокинувся раптом і все побачив. Ти лиш можеш. Ти вільний, зрячий. А я – ні. Я один. Та я ж… Ну тихо вже, тихо! Я взяв тебе, Маленького горобця, У руки – … Продовження

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до Рятувальник

* * *

На світлій стороні вітри переживають І листя віддає себе вітрам, А ти, Коли приходиш в дім, Сідаєш та скучаєш На світлій стороні. Ти сам. Куди тобі? Встеклим кроком увірвуться в тебе міста, Але встоїш ти. У містах тих люди тебе … Продовження

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до * * *

День-садист

День-садист Насочив мене білиною Перекрив усе небо розкошами, А душа – сліпе цуценя, Сонце ріже му очі. Але є ще долоні ночи – Душко моя, Сховайся у них, Поки сонце зійде, Спочинь, Зрозумій, Пойми.

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до День-садист

Хуки на руки

Сніжки ліплю щомить, Кидаю знов і знов, А повітря пашить Сміхом: ‘Любов! Любов!’ Грію руки свої Диханням: хук та хук. Чуєш – пливуть кораблі У нестриманий серця стук. Купиш новий айфон, Поїдеш кудись у Париж – Все одно маратон Життєвий … Продовження

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до Хуки на руки

* * *

Візьми сірник і сонце запали. За кожним днем – новітняя дорога. Зникають з обрію закони, боги, сни І нездоланности знаряддя строге. Зникає час і сам тягар, І тільки дивний, точний жар Виводить слово і думки, Скеровує наш рух легкий.

Опубліковано в категорії: Вірші | Коментарі Вимкнено до * * *